НАША СЛАВНА УКРАЇНА
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
В. Самійленко
Коли будувалася школа в селі Новогригорівка проект школи мало чим відрізнявся від інших земських шкіл царської Росії.
В проекті були враховані кімнати для вчителів, навчальні кімнати, елементи комунікації.
В будівництві школи брали участь жителі села, адже школа призначалась для навчання селянських підлітків арифметики, азбуки, письму. В цей час в хаті сільського банкіра Малини (1908 рік), відкриваються заняття по математиці і письму.
Малина здає в найом половину хати, де і навчаються діти (місце зливання вулиць Штундівської і Брушківської)
Місце під забудову школи було визначене на перетині вулиць Голопузівської, Горішньої і Прогону (шлях, яки сполучав по центру села паралельні вулиці). Це було найвище місце в селі.
З вікон школи, що виходили на північ, південь і схід, можна було побачити сільські садиби, як на долоні, а на заході – милуватися краєвидами південного степу. Луна від дзвоника, який закликав школярів до навчання, розливалася між верховими хатами та землянками, охоплюючи кожен сільський двір.
Будувалася школа 4 роки і в 1912 вступила в дію, як двокласна земська школа, а в 1914 стала чотири класною. Першими учителями школи були: Романенко Юхим Никифорович, Правда Надія Тарасівна. Нажаль прізвище Анастасії Захарівни,
Варвари Миколаївни визначити у глибині часу не вдалося. Першими учнями школи були: Рибальченко Іван, Плотніченко Макар, Корніцкий Олександр, Холодовський Василь, Катерина Янковська.
Коли в школі відшуміли революційні дзвоники 1918, настав період самоврядування, адже земства більше не існувало, а існувала Україна в складі Радянського Союзу. Вчителі в шкільній комунікації утримувались за рахунок селян. З двору, в кого були учні, стягувалось по горбі соломи, щоб топити груби у холодну пору року. Під час одного з опалювальних сезонів (1922 – 1924 років) в школі сталася пожежа.
Від великої температури зайнялася сажа і загорівся дах. Незважаючи на пожежу навчальний процес в школі не зупинився. Уроки проводилися по домівкам сільських жителів. Будинок школи відбудували. Згідно з програмою загальної освіти школа на початку 30-х років стає семирічною. Насильна колективізація селян в той час спричинює збідніння простого люду. В період штучного голодомору (1933 року) школа працювала в особливому режимі. Люди села пухли і помирали від голоду. В школі були організовані гарячі сніданки для учнів. Страва, яку вживали учні перед заняттями була схожа на юшку, дуже рідка, зате гаряча. Такі сніданки існували протягом 1-го, або 2-х місяців, після чого школа закривалася.В нормальному режимі школа почала працювати з 1935 року.
Після періоду сталінських репресій та з початком другої світової війни, почалася мобілізація чоловіків. Директором школи до 1941 року працював Банов (ім’я та по батькові не відоме). Бідне середовище не впливало на загальні знання та виховання дітей в школі. Більшість з них ставали порядними людьми і досягали певної висоти в суспільстві.
Коли Україна була окупована німецькими військами
(1941 рік) школа не закривалася, а відновила свою старорежимну роботу. Заняття починалися з молитви, викладалися математика, біологія, але все ж багато дітей до школи не ходило. В 1943 році школу закрили. В приміщені школи німці розмістили
коней. В коридорі знаходилась німецька контора. Коли німці відступали, будинок школи був замінований. Швидкий наступ червоної армії зірвав плани щодо знищення школи. Радянські військові в 1944 році знешкодили міни і школярам та батькам
учнів добряче прийшлось працювати, щоб відновити приміщення школи. Для відновлення роботи, класи складалися не по віковим ознакам дітей, а по їх знанням, адже чотири роки випали. В цей період в школі працюють вчителі: Катерина Андріївна Волянська, Дяченко Микола Афанасійович, Оксана Іванівна Даниленко, Михайло Тимофійович Курочкін, Галина Андріївна Курочкіна, Борис Кузьмович Логвиненко (директор ).
На початку 50-х Борис Кузьмович Логвиненко помер. Директором школи став Кость Максимович Косячний. В цей час школа стає восмерічною. Збільшується кількість дітей. Новогригорівську школу відвідують учні з Глиняної, Перепелиці, Міжколодяжного, інших хуторів та поселень.
В кінці 50-х на початку60-х років школа досягає свого найвищого злету. В 1958 році директором школи стає вчитель іноземної мови Михайло Тимофійович Курочкін.
Ця людина – виходець з Новогригорівка, у свій час закінчив Новогригорівську школу, пройшов важкий і славетний шлях дорогами війни, мав чин офіцера, знав 5 іноземних мов. Михайло Тимофійович, сам людина високого інтелекту та культури, вимагав такого ж рівня і від вчителів школи. Працювала школа в дві зміни, існувала і вечірня школа для дорослих. Самозабезпечення школи почалося з утримання присадибного господарства. Учні вирощували: свиней, кролів, мали наділи городів. Батьки учнів сприяли розбудові школи. Було повністю змінено розміщення класних кімнат, побудована майстерня. Школа того часу мала укомплектовані приладами хімічний, фізичний, біологічний та географічний кабінети.
На початку 70-х років міняється основний склад вчителів школи. Директором стає Є. П Діденко, а з 1975 року Олександр Миколайович Барно. Проте склад вчителів кожен рік міняється. З 1973 року учні з хуторів та прилеглих поселень перестають
відвідувати школу. Кількість учнів скорочується майже на половину. Проте основний склад вчителів школи продовжує навчати дітей маючи напрацьовані традиції та створену в 60-роки матеріальну базу. В той час працювали: Діденко Євгеній Петрович (вчитель української мови), Курочкіна Марія Кіндратівна (вчитель географії, біології, хімії), Юдова Олена Андріївна (вчитель математики), Кириленко Віктор Пантелійович (вчитель російської мови), Рибальченко Віра Савівна (вчителька фізики).
В ці роки учні почали використовувати кулькові ручки, а школа перейшла працювати в режим кабінетної системи. В школі існувала піонерська дружина і комсомольська організація. Проводились піонерські вогнища і зльоти. Кожен клас виконував тимурівську роботу, допомагав літнім людям та ветеранам війни. В кінці 70-х років школа змінює своє обладнання. Дерев’яні парти зникають, з’являються кабінетні столи і учбові місця. Були переобладнані кабінети хімії та фізики. В школі з’являється лінгафона система навчання для молодших класів, працює шкільний радіозв’язок. Своїх кращих учнів школа пропонує в почесний караул до обеліску Слави, що з’являється в центрі села. Кінець 70-х початок 80-х років, період найяскравішого «брежнівського застою» вплинув і на розвиток Новогригорівської школи. Новогригорівка чомусь вважали неперспективним селом у той період. В школі закінчують свою трудову діяльність корінні жителі: Курочкіна М.К., Діденко Е.П., Юдова О.А. Школу комплектують переважно молодими, без освіти і практики абітурієнтами, або пенсіонерами, яким тркба кудись подітись…В цей період різко знижується мораль школи і її матеріальна база. Кабінети розкрадаються, розгублюється шкільний реманент. Директори школи міняються, неначе погода. Ще швидше
міняються вчителі дисциплін. Однак, ще в той період починає формуватися нове покоління вчительського складу школи. Саме в цей час прибувають на постійну роботу Туренко С.Б., Вдовиченко П.І., Білявська В.І., Ягодзинська А.Б. Середина 80-х років, яка принесла нашому суспільству перебудову, могла б покращити загальний стан навчання та дисципліни і в Новогригорівській школі. Директор Антоніна Петрівна Семесько була чуйної душі людиною, зате адміністратор і організатор з неї не вийшов.В 1987 році в с. Новогригорівка створюється сільгосппідприємство, і з цього часу школа відчуває перший подих відродження. Ремонтується дах, настилається асфальт на шкільному подвір'ї , налагоджується патріотично-виховна робота.
В кінці 80-х на початку 90-х років в школі утворюється сталий колектив вчителів, з’являються молоді талановиті педагоги. З 1989 року директором школи стає Володимир Миколайович Діденко, виходець з Новогригорівка, який вчився в цій школі
здобув вищу освіту в Кіровоградському педінституті. Сумлінний вклад в виховання учнів внесла М. Р. Панащук, вчитель початкових класів. В цей період в школі працював, з природнім талантом математика, Кірішко І. В. В школі працюють туристичний , драматичний та фото гуртки, проводяться позашкільні та суспільно корисні заходи.
Учні приймають участь в районних олімпіадах, допомагають колгоспу в збиранні врожаю. Шкільна їдальня забезпечується продуктами з ланів сільгосппідприємства, за допомогою колгоспу відновлюються шкільні меблі та школа переходить на водяне опалення. Всі позитивні зміни в школі надихають вчителів та учнів, підвищується рівень навчально-виховної роботи та якість знань учнів. Школа стає дев'ятирічною . З середини 90-х років школа має постійних вчителів:
Кириленко В.П., Ягодзинська А.Б., Туренко С.Б., Вдовиченко В.П., Білявська В.І., Діденко Т.А., Коваленко О.Г., Яжло С.М.
В 21 перше століття школа ввійшла з оновленим колективом, на заслужений відпочинок пішли вчителі: Вдовиченко П. І. та Кириленко В. П. . На зміну їм прийшли молоді кадри. В школі почала працювати її випускниця Яжло О. І.. На даний момент в школі працює семеро вчителів на чолі з директором Діденко Володимиром Миколайовичем, навчається 25 учнів. Школа живе своїм звичайним життям: виховує дітей, здобуває перемоги, дарує селу надію на майбутнє. 31 травня 2008 року Новогригорівська школа І-ІІ ступенів святкуватиме 100-річчя від дня свого заснування.
Протягом 2009 - 2013 років в Новогригорівській школі працює сталий педагогічний колектив. Вчителі: Туренко С.Б., Коваленко О.Г.,
Яжло С.М., Яжло О.І., Діденко Т.А., Курдіна О.В. на чолі з директором Діденко В.М. докладають всих зусиль, щоб слава про новогригорівців линула не лише межами Арбузинщини, а й по всій нашій славній Україні. Наші учні Курчук Максим, Прийменко Наталія, Грушанський Олександир, Коваленко Євген, Мішин Валентин, Яжло Ростислав, Дабіжа Поліна, Брага Вадим, Дудчик Артем ставали переможцями районних турів олімпіад з різних навчальних предметів та брали участь в обласних турах. Яжло Ростислав, учень 8 класу Новогригорівської школи І-ІІ ступенів,став переможцем проекту «СВЯТО ДИТЯЧИХ МРІЙ»в категорії «КАЗКОВА КРАЇНА». Більшість випускників Новогригорівської школи продовжують своє навчання в провідних учбових закладах України, даруючи радість вчителям і батькам та велику надію на майбутнє. В школі відкрито ДНЗ "Веселка", де діти дошкільного віку, дякуючи наполегливій праці КурчукЛ.І. та Шевченко С.М., мають можливість отримати повноцінну підготовку до школи. Нещодавно Новогригорівській школі присвоєно ім"я вчительки Катерини Андріївни Волянської, яка все своє життя присвятила вихованню дітей та народилася і довгий час працювала в Новогригорівці.
Сайт створений вчителем початкових класів Новогригорівської ЗОШ Яжло С.М.. З усих питань звертатися за електроною адресою: yazhlo 74@ mail . ru